Ліга українських меценатів

Про підсумки цього конкурсу розповів Виконавчий директор Ліги українських меценатів, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Михайло Слабошпицький. 

- Михайле Федотовичу, скільки рукописів надійшло для участі в конкурсі на кращі твори з історії України «Ярославів Вал»?
- Всього на конкурс надійшло понад дві сотні творів. Переважна більшість із них позначена відверто аматорським рівнем. Зовсім мало творів для молодшого шкільного віку. Жоден із них не привернув увагу журі. Тому ця номінація лишилася взагалі без жодної відзнаки.
- А хто ж став переможцем в інших номінаціях?
- Журі прийняло рішення об’єднати номінації для середнього та для старшого шкільного віку, зважаючи на характер відзначених творів (їх, на гадку журі, з цікавістю читатимуть і ті, й ті читачі). Таким чином першу премію (десять тисяч гривень) одностайно присуджено романові В. Шкляра  «Чорний Ворон». Дві других (по п’ять тисяч) – Надії Гуменюк за роман «Білий вовк на Чорному шляху» та Лесі Шанті-Бризгун (Торонто) за повість в оповіданнях «Стежки до волі».
Третя премія (по 3 тисячі гривень) – романи Юрія Логвина «Клопоти хлопчика Ілька» й «Райдуга в решеті» Марини Павленко.
-    Будь ласка, детальніше про твори переможців…
-   Роман «Чорний Ворон» Василя Шкляра, я певен, стане серйозним явищем сучасної української літератури. Роман цей присвячено героїчній боротьбі холодноярців (про ті події написав свій документальний твір «Холодний Яр» Юрій Горліс-Горський). Читаючи цей роман, маєш особливе задоволення від яскравої авторської стилістики, від мовних партій героїв, від винахідливого психологічного аналізу, а також – і передовсім – од глибини авторської філософії. Так, Шкляр виразно сказав, що з нами, українцями, відбулося і чому ми зазнали поразки. А воднораз – показав те, що в нашому народі не вмирає і нікому його не вбити.
-   Що можете сказати про відзначених другою премією?
- Друга премія – роман Надії Гуменюк із Луцька «Білий вовк на Чорному шляху». Досі Гуменюк була знана здебільшого як поетеса й авторка блискучих поезій для дітей. Я мав приємність говорити про її твори в своїх радіопередачах «Ex libris» та «Прем’єра книги». Гуменюк перебуває в прекрасній творчій «формі».
Леся Шанта-Бризгун із Торонто – добре знана українська письменниця не тільки в Канаді, а й в Україні. Тут побачила світ ціла низка її книжок для дітей та юнацтва. Вона, до речі, лауреат літературної премії імені Лесі Українки, а також іще кількох премій. Її успіх у цьому конкурсі – цілком закономірний. Письменниця надарована цим хистом – узяти в розмові з юними читачами чистий тон і не губити його впродовж усього твору.
- А чим привернули увагу журі твори Марини Павленко та Юрія Логвина?
- Марина Павленко  з Умані, чий  роман у повістях «Райдуга в решеті» відзначений третьою премією, – вже добре знане в літературі ім’я, хоч вона людина ще зовсім молода. Марина вже перемагала в кількох літературних конкурсах. Тому цей творчий успіх також має всі ознаки закономірності.
В романі Юрія Логвина «Клопоти хлопчина Ілька» відтворюються події початку ХІІ століття, які відзначалися у стольному граді Києві великою соціальною напругою та водночас розквітом будівельної справи. Твір розповідає про родину ремісників-теслярів з київського Подолу, а головним героєм цієї оповіді є кмітливий хлопчик Ілько – наймолодший син теслярів. Він знаходить неймовірної краси та неймовірних розмірів перлину, яка стає головним каменем розбрату у дружній теслярській сім’ї. Хтось із членів родини хоче перлину продати, а хтось залишити в сім’ї. Але і продаж, і полишення перлини мають велику загрозу для всієї сім’ї.  Тому на сімейній раді вирішують подарувати знайдену річ у церкву Святої Параскеви на Житньому ринку. Таким чином унікальна перлина стає захищеною від зазіхань негідників Подільською церковною громадою…
-  Чи журі відзначило ще чиїсь твори?
- Окрім премій журі відзначило спеціальними дипломами й рекомендує до видання такі твори: оповідання «Помста козацька»  й повість «Під Корсунем» Йосипа Струцюка, оповідання «Євангеліє від королеви Анни» Василя Бабія, повість «Луцишина спідниця» Володимира Рабенчука, й оповідання «Вирване серце» Марії Назаренко.
Ми запропонуємо і цим авторам укласти угоди з видавництвом і випустимо названі твори друком.