У ВСЕДЕРЖАВНОМУ МАСШТАБІ
Михайло Ватуляк |
Людям, які не знають складнощів організаційної роботи, видається все дуже просто, бо ж багатьох проблем їм не видно, вони – не на поверхні. Ось, наприклад, наш конкурс. Широкомасштабне дійство, в якому беруть участь мільйони й сюжет якого розгортається понад півроку. І, звичайно ж, якби не численні помічники, то відповідальні за проведення мовного марафону навряд чи змогли б успішно з усім упоратися. У пресі часто говориться про особливу роль у конкурсі педагогів. І це справді так. Адже саме вчителі взяли близько до серця конкурс, покликаний піднести соціальний престиж української мови в Українській державі. Ми не дуже уявляємо собі, скільки прекрасних, безмежно відданих своїй справі педагогів живе в "глибинці" по всій Україні. Це справді армія, котра стоїть в обороні нашого слова. Наш конкурс сконсолідував ряди словесників, котрі допевнилися: можна ось такими масовими заходами впливати на мовну ситуацію в державі. Можна показати всім, що в юних є потяг до української мови. Треба лишень щоденно терпляче працювати над ось такими проектами, в який вилилася ідея канадського бізнесмена й мецената Петра Яцика. Ми завжди хочемо вирішити всі наші проблеми одним ударом – мовби за помахом чарівної палички. Але те, що формувалося впродовж століть колоніальної неволі й що придушене сьогодні олігархократичним пресом та національним нігілізмом, виправляти можна тільки "миром, громадою" і невсипущою працею впродовж тривалого часу. Тому маємо запастися терпінням і, як мовиться, перти плуга. Іншої ради немає.
Михайло Ватуляк,
|
Ліга українських меценатів





